Сорти карпатського меду

Продовжуючи попередню статтю поставлю запитання:

А яким же буває гірський мед?

     Карпатський мед завжди поліфлорний. Це природна суміш нектарів великої кількості видів квітів, які цвітуть одночасно плавно змінюючи одні других. Ви ніколи не зможете точно сказати з яких квітів зібраний нектар. Це можна зробити провівши аналіз пилкових зерен, які потрапили в нектар. Але такий аналіз в Україні до недавнього часу ще ніхто не проводив через трудомісткість і високу вартість досліджень.

     Треба сказати, що колір і смак гірського меду дуже залежить від погодних умов, місцевості та від часу викачки. Нижче наведена інформація стосується місцевості навколо гірського пасма Бердо у Сколівському районі. Для інших місцевостей ця інформація буде також актуальна з певними поправками.
     Майський мед можна отримати, коли була тепла весна. Першу викачку проводять в період від 25 травня до 5 червня. До 20 травня бджоли встигнуть зібрати нектар з первоцвіту, кульбаби, пшінки весняної, лісової герані, черемхи, вишні, сливи, яблуні, купальниці європейської, брусниці та чорниці.
Оскільки чорниця зацвітає в числі останніх, то майський мед можна назвати чорничним. Він має чітко виражений чорничний смак і аромат. Його колір чорний із зелено-жовтим відтінком. Це справжній скарб вітамінів.
     Майський чорничний мед дуже рідкісний, його завжди мало і він досить дорогий. У 2016 році видалася рання тепла весна і мені вдалося викачати всього 15 л цього унікального меду.
     Червневий мед викачують з другої половини червня до 10 липня. До викачки меду бджоли встигають зібрати і переробити нектар з яблуні, купальниці європейської, брусниці, чорниці, каштана, незабудки, розторопші, волошки шорсткої, медунки, фіалки, суниці, еспарцету, дягеля лікарського, грициків, білої, червоної і заячої конюшини та лісової малини. Звичайно є ще сотні інших квітів, але я вказую лише ті, з яких бджоли брали нектар, а я сам особисто це бачив.
     Червневий мед має червонувато-карамельний колір, фруктовий смак і квітковий аромат. У післясмаку може бути присутня певна кислинка, але я не знаю які квіти його привносять. Свій колір мед отримує від великої кількості фіолетових квіток, які цвітуть у червні, наприклад, розторопша, волошка, фіалка, червона конюшина.
     Липневий мед викачують з кінця липня до початку серпня. До часу викачки бджоли встигнуть зібрати і переробити нектар з білої, червоної і заячої конюшини, лугової волошки, дзвіночків, звіробою, ожини, м’яти та іван-чаю. Якщо літо сухе і спекотне, то в Карпатах щедро медоносить липа. Наприклад, минуле літо було холодним, а нинішнє літо – вологим, тому липа не цвіла. Липовий нектар робить мед більш світложовтим по підношенню до червневого. Липневий мед буває жовто-коричневого карамельного кольору з квітковим ароматом. Також може бути присутня кислинка у післясмаку.
     Мед з іван-чаю можна викачати з тих вуликів, які розміщені біля вирубок, що заросли іван-чаєм. Іван-чай цвіте від середини липня до кінця серпня. Це майже монофлорний мед, який має зеленуватий відтінок, квітковий аромат, фруктовий смак з особливим, трохи схожим на горіховий, післясмаком.
     Падевий мед бджоли збирають у посушливе літо, коли температура повітря сягає 25-35°С. В цьому випадку волога з нектару квітів випаровується і бджоли не мають що збирати, тому звертають увагу на солодкі виділення комах. Падевий мед рідкісний, менш солодкий і майже без аромату. Падевий мед є природньою сумішшю квіткового і падевого меду, оскільки бджоли на одну рамку несуть все без жодного сортування, наприклад, вранці квітковий нектар, а з полудня до вечора - падь.
     Основна особливість карпатського меду – він солодший і смачніший від інших сортів меду та довго залишається в рідкому стані за умови правильного його зберігання.

Cорти гірського меду, яких не буває

      Якось переглядав сайти, що пишуть про гірський мед. Їх можна розділити на дві групи: ті,що продають мед і продукти бджільництва, і ті, що пишуть для збільшення переглядів свого ресурсу. Ці останні, а їх переважна більшість, цілком не компетентні у бджільництві. Вони об’єднують в одній статті кілька матеріалів з різних джерел, здебільшого перекладені з російських сайтів. Така мішанина інформації збиває зацікавлену людину з толку і вводить її в оману.

      Тому в цій статті хочу прояснити питання: а які ж сорти гірського меду бувають реально?
      Отже, всі меди можна розділити на дві групи: монофлорні, які бджоли зробили з нектару лише одного виду рослин, та поліфлорні – ці меди зроблені бджолами з нектарів різноманітних ролин. Найпоширеніші монофлорні меди – це гречаний, соняшниковий, липовий, з іван-чаю. Поліфлорні меди беруть свої назви від місцевості, з якої бджоли збирали нектар: луговий мед, лісовий, гірський, карпатський, степовий.
            Що таке монофлорний мед
      100% монофлорний мед можна зібрати лише там, де на величезних площах цвіте одна культура і бджоли не мають вибору звідки збирати нектар. Монофлорний мед – це мед з технічних культур: соняшника, гречки, ріпака, якими засівають великі площі сільськогосподарських угідь, вони обробляються хімікатами для захисту від шкідників, в тому числі страждають бджоли. Такого меду завжди є багато, особливо в Україні. Найякісніший монофлорний мед експортується закордон, а той, який не пройшов санітарну сертифікацію і має підвищений вміст шкідливих хімічних речовин, продається на українських ринках за низької ціною.
      Такий мед купують здебільшого пенсіонери, яким головне не якість, а ціна.
      На заході України немає величезних полів технічних культур, тому пасічники не можуть називати свій мед суто гречаним чи соняшниковим. Проте треба знати, що якщо мед на 45% і більше складається з липового нектару, то він буде мати смак липового меду. Щоб отримати смак гречаного меду, достатньо щоб туди потрапило не менше 10% нектару гречки.
Тому можна сміливо сказати, що переважна більшість меду західної України – це поліфлорний мед.
            Де отримують карпатський мед
      Карпатський мед – це мед, зібраний бджолами в Карпатських горах. Отже треба подивитися на карту і визначити які райони є гірськими. Тож гірськими районами Львівщини є Сколівський і Турківський, у Закарпатській області – Великоберезнянський, Перечинський, Воловецький, Свалявський, Міжгірський, Тячівський і Рахівський райони, в Івано-Франківській області – Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Надвірнянський, Косівський і Верховинський райони, на Буковині – Путильський район.
      Тому говорити, що мед із Закарпаття є карпатським – це видавати бажане за дійсне. Тут обов’язково треба уточняти в якому районі знаходиться пасіка.
            Яким не буває карпатський мед
      У горах ніхто не займається промисловим сільським господарством, бо в умовах гір сільськогосподарські культури не дають достатньої врожайності, тому займатися цим не вигідно. Тож в Карпатах ніколи не буває соняшниковий мед, гречаний, барбарисовий, ріпаковий, коріандровий, лавандовий, бавовниковий, пастернаковий, апельсиновий, цикорієвий, горобиновий, синяковий, фацелієвий, еспарцетовий, осотовий, мелісовий, малиновий, липовий, коріандровий, кленовий, каштановий, чорничний, ожиновий, буркуновий, дягілевий, гірчичний, валеріановий, акацієвий, хвойний (хвойний – це штучний мед) і десятки інших.

Щастя прийшло!

Закінчується липень і нарешті я мав змогу викачати перший мед у цьому сезоні. Це справжня радість, бо минулий сезон виявився справжнім ударом по гордості, впевненості і фінансах.

Сезон 2016 року розпочався з ранньої весни у Карпатах. Бджоли швидко розвивалися і я навіть встиг викачати 15 л майського чорничного меду. А потім був сніг у травні, дощовий червень і холодний липень, коли середньодобова температура коливалася в межах +7…+16°С. Треба сказати, що квіти виділяють мед при температурі не нижче +14°С. Таким чином, хоч Карпати, як завжди, буяли квітами, бджоли не мали звідки взяти меду. У серпні значно потепліло і бджоли собі на зиму наносили достатньо меду. «Їхній мед» я звичайно не відкачую, а залишаю їм на зиму. Таким чином минулого року від пасіки були одні видатки… Тому і не хотілося нічого писати.
Холодна і дощова весна 2017 року ніяк не хотіла закінчуватися і лише в перших числах червня у Карпатах значно потеплішало. А з теплом народилася і надія, що цього року зможу і сам поласувати, і друзів пригостити пахучим квітковим медом!
Разом з цим мені сяйнула чудова ідея вести щоденник погоди, в якому я старанно записую мінімальну і максимальну денну температуру, хмарність та опади. Так от, станом на 24 липня від 1 червня ясних сонячних днів було всього 13 днів з 54, решта 41 день - хмарні, з них 18 днів падав дощ. Мінімальна середньодобова температура становила 10,3°С, а максимальна середньодобова – 20,8°С. Кожен пасічник скаже, що за таких погодних умов очікувати на добрий медозбір не варто.
Скільки меду можна буде викачати у цьому сезоні? Я не можу спрогнозувати. Все залежить від погоди. Якщо серпень і вересень буде теплим, то бджоли зберуть багато цілющого меду з іван-чаю як для мене, так і для себе на зиму. Тому ціна на гірський мед не знизиться, а при погіршенні погоди може навіть зрости. І все ж надіюся на добру погоду, бо краще мати більше меду, ніж вищу ціну :)

Пасіка Медогори в останній день травня

Чим гірський мед відрізняється від інших?

Гірський мед бджоли роблять з нектару квітів виключно диких гірських трав, кущів і дерев.

Зрілий гірський мед – рідкий, середньої в’язкості, помірно солодкий, темний, напівпрозорий, тане у роті. Колір, аромат і смак залежить від нектару трав, які цвіли у конкретний період.

Протягом квітня-травня в Карпатах квітують первоцвіт, верба, кульбаба, черемха, вишня, слива, яблуня, чорниця, брусниця, лісова герань та інші. Їхні квіти мають в основному білі та жовті кольори різних відтінків. Такий же колір має і пилок, який бджоли збирають з весняних квітів. Тому майський гірський мед має темно-коричневий колір із жовтувато-зеленуватим відтінком. Його аромат і смак свідчить, що цього року бджоли охоче збирали нектар з гірської чорниці.

Зозулинець болотний - зникаючий вид, занесений до Червоної Книги.

У червні зацвітає розторопша, волошка шорстка, медунка, суниця, конюшина біла і червона, буркун, лісова малина, ожина, шипшина, горобина, квітують чебрець, фіалки, незабудки, ромашки. Червневий мед - янтарний з червонуватим відтінком за рахунок того, що червневі квіти мають червоні та фіолетові кольори. Відповідно пилок цих квітів буде оранжевого, червоного, фіолетового і блакитного кольорів. В другій половині червня зацвітає липа, нектар якої робить гірський мед світлішим. Червневий гірський мед має квітковий аромат і чудовий фруктовий смак.

Швидко осаджений (кристалізований) гірський мед має білий колір, дрібнозернисту салоподібну структуру. Коли ж гірський мед кристалізується повільно, то кристалізація є крупнокристалічна і має жовтий колір різних відтінків.

Унікальність складу

Гірський мед – це продукт переробки бджолами нектару різних видів карпатських трав і лікарських рослин. За різними даними в Карпатах ростуть близько 2000 видів рослин. З них 680 видів є лікарськими і використовуються в офіційній та народній медицині. А 89 видів рослин перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги. Цей мед можна назвати природною коморою енергії, вітамінів, органічних кислот та ензимів, яка призначена підтримувати здоров’я людини.

Висока якість

Завдяки різноманітності флори гірський мед має набагато ширший діапазон вітамінів, ензимів та органічних кислот, ніж будь-який інший монофлорний мед. Пилок, який бджоли приносять з дикорослих рослин, у тому числі й лікувальних, — дуже високої якості, а гірський прополіс має набагато сильніші антимікробні властивості.

Гірська пасіка – це далеко не таке просте заняття, як звичайна пасіка, всі процеси ускладнюються крутизною схилу гір, великими відстанями і бездоріжжям.

Екологічна чистота

Особливість гірського меду в тому, що він зібраний з диких лікарських трав, які не зазнали впливу отрутохімікатів, міндобрив, забрудненої води і загазованого повітря, як це буває поблизу міст. В радіусі 50 км від пасіки немає жодних промислових підприємств, а на відстані 10 км немає сільськогосподарських підприємств і тваринницьких ферм. Високогірна зона Карпат – це найбільш екологічно чиста територія України.

Смак і кристалізація

За рахунок великої кількості фруктози, яка входить до складу гірського меду, він набагато солодший і смачніший за інші сорти меду, а також має чітко виражений аромат. Гірський мед є високофруктозним продуктом. В наслідок цього він є більш текучим порівняно з високоглюкозним медом при однаковій водності. Якщо гірський мед зберігати в умовах, подібних до температурних умов бджолиного вулика, то він довго залишається в рідкому стані і не кристалізується.

Порятунок для діабетиків

Лікарі рекомендують діабетикам рафінований цукор замінити саме гірським медом. Мед стає основним джерелом вуглеводнів. Фруктоза, що є основним складником гірського меду, швидко засвоюється організмом, не навантажуючи ослаблену хворобою підшлункову залозу. А для засвоєння глюкози, що міститься в меді, вистачає і тієї невеликої кількості інсуліну, яку виробляє ослаблений діабетом організм.

Допомога дорослим і малюкам

Цей чудовий гірський мед лікує і маленьких дітей, у яких є деякі ускладнення з бронхами, легенями, серцем. Цей рідкісний мед виділяється своїми корисними якостями при серйозних захворюваннях, коли хімічні препарати не можуть впоратися. Це розсіяний склероз, пухлини і набряки в ногах, безсоння, у тому числі й у малюків.

Мед гір:

1. регулює рівень цукру в крові, запобігаючи цукровому діабету
2. підвищує імунітет
3. чудове джерело вітамінів, мінералів, біоактивних ферментів та антиоксидантів

4. бореться з простудою і кашлем

5. покращує травлення
6. забезпечує захист печінки
7. сприяє збільшенню корисних бактерій
8. знижує вагу
9. допомагає швидше загоювати рани і порізи
10. підвищує енергію та знімає м'язову втому
11. має заспокійливі властивості, позбавляє від депресії
12. застосовується у гінекології при лікуванні циститу, вагініту, запалення яєчників
13. добре зволожує шкіру


Замовити гірський мед можна на сайті www.medogory.com.ua
 

Весна на пасіці

     Зима проминула...

     Переглядав, як перезимували мої бджілки. Я в захопленні: всі мої переживання, що вони не виживуть розвіялися раз і на завжди. Думав, що залишив їм на зиму мало меду, а виявилося, що бджоли все не з'їли, в них залишилося від 10 до 50 % медових запасів залежно від сім'ї.

     Ще раз переконався, що вибір матеріалу вулика (полістирол) і вибір конструкції дна (високе дно) був єдиноправильним - вони забезпечили успішну зимівлю бджіл, а також інтенсивну ранню яйцекладку. 

     Хочу наголосити, що відкрите високе дно взимку забезпечує бджолам вентиляцію і закривати його, переживаючи, що бджоли замерзнуть, не слід. Якщо залишити дно закритим, то ранньою весною, коли матка починає сіяти, збільшується вологість у вулику і можуть почати пліснявіти рамки.

     Від 30 березня до 10 квітня бджоли інтенсивно обльотувалися, а я проводив весняний огляд сімей і чистку вуликів. Виявилося, що більшість бджолосімей мали в середньому 2 рутівські рамки печатаного розплоду, а кілька сімей - від 3 до 5 рамок розплоду!

     Дивлюся, як бджоли носять пилок. Першими пилконосами в Карпатах є верба, а також первоцвіт. Мені вдалося скуштувати весняної перги (перга - це перероблений бджолами пилок). На смак вона нагадує гарбуз.

     Треба сказати, що не менше 6 рамок залито нектаром з первоцвіту. Сподіваюся, що мені вдасться викачати мед з первоцвіту, перед тим, як бджоли його використають для годування свого розплоду.

     Любуюся тим, як працюють бджілки, а біля вуликів цвіте первоцвіт. Не міг не зробити кілька кадрів такої краси.

Нове відео

Мед для діабетиків

Всі ми в більшій чи меншій мірі турбуємося про своє здоров’я. А коли мова заходить про цукровий діабет, то кожен з нас розуміє, якою важкою є ця хвороба і як сильно вона може змінити наше звичне життя, якби ми нею захворіли.

Давайте розглянемо, що ж таке цукровий діабет. Чи можна при цій хворобі вживати мед? Який мед корисніший? Якою є денна норма меду? І як можна зменшити ризик захворіти на діабет?

Страшний цукровий діабет

Цукровий діабет — це група ендокринних захворювань, які розвиваються внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормону інсуліну, внаслідок чого виникає стійке підвищення рівня глюкози в крові. Це захворювання характеризується хронічним перебігом і порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового.

Харчування хворого має здійснюватися відповідно до спеціальної дієти. Їжа повинна давати хворому всі необхідні для життя елементи, в тому числі вуглеводи.

Сахароза, глюкоза і фруктоза

Звичайний рафінований цукор – це сахароза, яка виробляється промисловим способом з цукрового буряка чи цукрової тростини. Під дією гормону інсуліну в організмі людини сахароза розкладається на два моносахариди - фруктозу і глюкозу.

Глюкоза швидко всмоктується в кров зі шлунково-кишкового тракту, а потім надходить у клітини органів, де залучається до процесів біологічного окислення. Роль глюкози особливо важлива для центральної нервової системи, як головне джерело живлення. 

Глюкоза - найпростіше і найшвидше джерело енергії для людини. Проте для засвоєння організмом вона вимагає наявність гормону інсуліну, який виробляється підшлунковою залозою. У хворих на діабет підшлункова залоза продукує недостатню кількість інсуліну, тому кількість незасвоєного цукру в крові зростає. Тут на допомогу приходить фруктоза.

Фруктоза в природному стані входить до складу меду. Вона також є добрим джерелом енергії. Порівняно з глюкозою фруктоза повільніше всмоктується кишківником і для свого засвоєння не потребує інсуліну, тому не викликає стрибків цукру в крові хворих на діабет.

Ось чому лікарі рекомендують діабетикам рафінований цукор замінити медом. Вживаючи мед замість цукру людина отримує потрійну користь: організм отримує вуглеводні, фруктоза легко засвоюється не завантажуючи організм, а для розщеплення глюкози, яка міститься в меді, вистачає невеликої кількості інсуліну, яку виробляє ослаблений діабетом організм.

Рекомендації до вживання меду

Здоровим людям: дорослим - до 150 грам на день, дітям - до 50 грам на день.

Важливо знати: перш ніж вводити мед в раціон харчування хворого на діабет, необхідно пройти обстеження, здати аналізи на рівень цукру і проконсультуватися з лікарем. При цьому обов'язково враховуються індивідуальні особливості організму і його реакція на цей продукт.

Загалом хворим на діабет рекомендується вживати не більше 2 столових ложок меду на день. При ускладненнях мед вживати заборонено.

Хімічний склад натурального меду

У складі меду виявлено близько 300 речовин, 100 з яких присутні в усіх сортах меду, і зольних елементів (Чудаков В.Г., 1979). В ньому концентрується весь склад квіткового нектару, збагачений виділеннями спеціальних залоз бджіл. Деякі компоненти утворюються в результаті хімічних реакцій у комірках стільників.

До складу меду входять фруктоза (21,7-53,9%), глюкоза (20,4-44,4%), органічні кислоти, хімічні елементи, кількість яких майже така сама, як в крові людини, білки (ензими/амінокислоти), які прискорюють проходження хімічних процесів у живих організмах, інвертаза, діастаза, каталаза та інші складові, вітаміни і вода (15-20%).

У натуральному меді процентний вміст фруктози і глюкози відрізняється залежно від сорту. Є меди багаті глюкозою, а є високофруктозні меди. Як ви вже здогадалися, саме меди багаті фруктозою слід вживати діабетикам.

Співвідношення простих цукрів фруктози і глюкози залежать від медоносів, а також від кліматичних умов місцевості. Мед рівнинної України містить в середньому фруктози – 42%, глюкози – 53%. Решту 5% складають такі цукри як сахароза, мальтоза та інші. На відміну від рівнинного в середньому гірський мед містить 50% фруктози і 45% глюкози.

 

Як визначити мед багатий фруктозою?

За кристалізацією. Співвідношення глюкози і фруктози дуже впливає на фізичні властивості меду. Із збільшенням кількості глюкози підвищується здатність до кристалізації, а від фруктози він солодший на смак і більш гігроскопічний. (Черкасова А.І., 1969).

Тобто чим більше в меді глюкози, тим швидше і твердіше кристалізується мед. І навпаки, чим більше фруктози, тим кристалізація проходить повільніше, і навіть може взагалі не наступити.

Цікаво, що європейці віддають перевагу рідкому меду перед зацукрілим, і готові дорожче платити за натуральний необроблений мед (really raw honey).

Чому в одному меді більше глюкози, а в іншому фруктози?

Перша причина – це сорт меду. Мед з ріпаку, соняшнику, жовтого осоту, гречки, хрестоцвітних завжди має підвищену кількість глюкози. Його кристалізація швидка і тверда. Мед з іван-чаю, рожевого осоту, волошки шорсткої навпаки, частіше більш рідкий, кристалізується повільно. Є «класичні» рідкі меди, наприклад, з білої акації.

Друга причина – це кліматичні умови. Умовно кліматичні умови можна розділити на м’які та суворі. Територія України знаходиться у м’яких кліматичних умовах за винятком зони Карпатських гір.

Карпати – це вкриті лісами і квітучими плаями гори. В горах завжди різкий клімат і значні перепади температури протягом доби. Там часто дме сильний вітер, є багато тіні навіть в сонячні літні дні. В суворих умовах гір рослини завжди можуть синтезувати фруктозу (плодовий цукор). А для синтезу глюкози у квітах, фруктах і ягодах потрібно багато сонячного світла і тепла. Тож багато карпатських ягід не дуже солодкі, наприклад, чорниця і брусниця. Багато хто помічав, що в спекотне літо ці ягоди значно солодші.

Гарним прикладом є виноград, він чудово визріває на добре освітлених сонцем територіях, набуваючи своєї солодкості за рахунок глюкози. Тому справедливо друга назва глюкози – це виноградний  цукор.

Загальна закономірність: мед, який походить з регіонів з різким кліматом, має більше фруктози і кристалізується повільніше, а з теплим і м’яким кліматом – кристалізується швидше.

Додатковою перевагою гірського меду є чудова екологічна обстановка в регіоні і наявність диких лікарських рослин в ролі медоносів. Такий мед є дійсно цілющим!

 

Висновок

З вище сказаного можна зробити висновок, що гірський карпатський мед є набагато безпечнішим для діабетиків, ніж інші меди.

При правильному зберіганні гірський мед залишається в рідкому стані протягом цілого року, зберігаючи аромат квітів і чудовий смак, тоді як рівнинний мед цукріє залежно від сорту протягом 2-10 тижнів – перевірено на власному досвіді!

Перга

     Готував інформацію по продуктах пасіки для розміщення на кількох сайтах і нарешті згадав про свій блог. Не можна його забувати, тут є можливість достатньо чесно поговорити сам з собою, а також записати корисну інформацію, яку можна буде використати в майбутньому.

     Зараз хочу написати про ПЕРГУ. На жаль про пергу люди практично нічого не знають. Причина: пасічники добувають дуже мало перги, ручний спосіб дуже важкий і виснажливий, автоматичний достатньо дорогий. Машинка для добування перги коштує близько 5000-6000 грн. станом на кінець 2015 року.

     Отже, перга - це перероблений бджолами пилок квітів. Усі квіти виділяють як нектар, так і пилок. Проблема в тому, що в Карпатах квіти цвітуть від весни до осені, а на рівнинній Україні поля засівають соняшником чи гречкою і вони цвітуть 2-3 тижні і все. Таким чином у Карпатах бджоли мають можливість збирати не тільки нектар, але й пилок.

      Думаю, що багато людей знають, що пилок є чудовими ліками, але він викликає алегрію, тому лікуватися ним не дуже безпечно. До того ж людський організм може засвоїти близько 20% поживних речовин з пилку.

     Пилок довго не може зберігатися, він псується, тому бджоли його консервують в сотах і він перетворюється на пергу. Пергою бджоли вигодовують своє потомство, оскільки вона містить цілий список різноманітних білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, ферментів та гормонів. Також перга є основою для виробництва маточного молочка - їжі для вигодовування бджолиних маток. 

     Треба наголосити, що при переробці пилку в пергу, знищуються всі алергени, томуперга єдина з бджолопродуктів, яка не викликає алегрії!

     Перга має вигляд шестигранних конусів. Конуси не одинакові за кольором, оскільки квітковий пилок також має різні кольори. Кожен конус перги складається з кількох шарів переробленого пилку, тому не існує однакових за смаком пергових конусів. Можу сказати, що моя світложовта перга має виразну кислинку, а темно оранжева - солодкий карамельний смак. Загалом перга має кисло-солодкий смак, дорослим вона подобається. А от дітям не подобається кислинка, тому для них пергу мелять і змішують з медом. Така пергово-медова суміш є більш солодкою і діти більш охоче вживають пергу.

     В лікувальних цілях краще вибирати пергу з лісового або лугового різнотрав'я і диких медоносів зони Карпат, тому що більшість з них є лікарськими рослинами. Перга відновлює діяльність шлунково-кишкового тракту, печінки, щитовидної залози, поліпшує систему кровообігу, зменшує інтоксикацію, уповільнює ріст пухлин. Це дійсно унікальний продукт! 

     А тепер опишу чому перга є такою необхідною, особливо для дітей, жінок після 35 років і старших людей:

Користь для дітей:
- стимулює ріст і м’язовий розвиток дитини
- стимулює розвиток сечостатевої системи
- покращує мозковий кровообіг
- підвищує рівень гемоглобіну в крові, запобігаючи анемії;
- стимулює апетит;
- покращує зір;
- стимулює розумовий розвиток дітей.
Користь для літніх людей:
- нормалізує обмін речовин;
- знижує ризик виникнення інсульту та інфаркту;
- прискорює загоєння ран;
- чинить заспокійливу дію;
- уповільнює процеси старіння.
Користь для жінок:
- допомагає зберегти вагітність при загрозі викидня;
- знижує інтенсивність проявів токсикозу на ранніх термінах;
- врегульовує гормональний баланс у жінок.
Користь для чоловіків:  
- підвищує потенцію у чоловіків;
- збільшує фізичну витривалість та розумову працездатність;
- усуває наслідки опромінення і появу новоутворень

Звідки береться карпатський гірський мед? - Медогори!